Наш ботанічний сад - єдиний в Україні сад лісівничо-ботанічного спрямування

Ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) – науково-дослідна, навчально-просвітницька та природоохоронна установа загальнодержавного значення. 

Створений Постановою Ради Міністрів Української РСР від 22 лютого 1991 року № 33 та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 584 на основі дендрарію (вул. Ольги Кобилянської, 1), дендропарку (вул. Ген. Чупринки, 103) та арборетуму в селі Страдч Яворівського району Львівської області. Сад займає загальну площу 26,05 га.

Рішенням Львівської міської Ради народних депутатів у 1993 р. Ботанічному саду надана в постійне користування земельна ділянка площею 3,35 га (вул. Землеробна) під декоративний розсадник.

Географічне положення території дендрарію і дендропарку 49º48'50" північної широти та 24º01'20" східної довготи. Висота над рівнем моря близько 340 м.

Середня багаторічна температура повітря становить +7,6 ºС; січня–4,4 ºС; липня +17,5 ºС; мінімальна –35,8ºС; максимальна +37,0ºС. Тривалість періоду з температурою вище +5ºС становить 210 днів. Сума активних температур (вище +10ºС) 2500ºС. Середньорічна кількість опадів – 688 мм. Найбільш небезпечними є зимово-весняний період: із січня по березень. Підмерзання викликають ранні весняні та пізні осінні приморозки.

В середньому за рік за багаторічними даними випадає 680 мм опадів. Найбільша кількість опадів випадає в літні місяці, найменша – в січні-березні.

За фізико-географічним районуванням, територія об'єктів Ботсаду знаходиться в північно-західній частині Щирецького району області Розточчя та Опілля Західноукраїнської провінції Лісостепової фізико-географічної зони південного заходу Східноєвропейської рівнинної країни.

За характером приналежності до певного ландшафтного району, регіон Львова цікавий тим, що фактично лежить на межі чотирьох природних ландшафтів (природних районів). З південного заходу – це Львівське опілля, з північного заходу – Розточчя, на південь простягнулося вузьке Давидівське пасмо, а на схід – Грядове Побужжя. Тому досить непросто чітко визначитися щодо однозначної належності до того чи іншого природного району. На наш погляд, території дендрологічних об’єктів Ботанічного саду у м. Львові найбільше відповідає зона Львівське опілля. Натомість, арборетум в с. Страдч однозначно відноситься до природного району Розточчя.

Ґрунти на території лісоботанічного саду залежать від місцерозташування об'єктів. Декілька з них розміщені в старій частині міста Львова – дендрарій (вул. Ольги Кобилянської, 1) та дендропарк (вул. Генерала Чупринки, 103) – за генетичною ознакою тут сформувалися темно-сірі та, подекуди, сірі опідзолені лісові ґрунти.

В історичному плані ці ґрунтові ділянки виникли під буковими та дубово-буковими пралісами. Невеликий залишок подібного букового деревостану зберігся в кінці вулиці Івана Франка. За останні два століття природно сформовані ґрунти більшою чи меншою мірою пройшли процеси деградації. Зокрема мали місце ущільнення та, гіпотетично, зниження рівня їх кислотності.

За механічним складом ґрунти належать до легкосуглинкових.

В окремих місцях цих масивів спостерігаються порушені ґрунти, де є теперішні та наявні сліди колишніх будівель. Значна частина ділянок має насипні ґрунти, що зумовлено колишнім (середина 19-го століття) підсипанням та вирівнюванням ділянок. Однак, під час проведення цих робіт, на поверхню не виносилася материнська порода, а для підсипання, судячи з нинішньої будови ґрунтових розрізрізів та ґрунтових прикопок, використовували земляну масу з верхніх генетичних горизонтів аналогічних типів ґрунту. Тому верхній шар ґрунту загалом відзначається оптимальними фізико-хімічними та агротехнічними властивостями (таблиця) та характеризується високою родючістю.

Фізико-хімічні та агрохімічні властивості темно-сірих опідзолених ґрунтів

Грунтотвірними породами на Розточчі є переважно воднольодовикові піски і супіски, які відрізняються від чистих пісків домішкою рухляку кристалічних порід, а також зерен чистого ортоклазу.

На жаль, на території ботанічного саду відсутні будь-які відкриті природні водойми. Тому вирощування сильно вологолюбивих та водянистих рослин не практикується.

Дендропарк і дендрарій Ботанічного саду розміщені в районі густої забудови міста Львова. Особливо цей фактор проявляється на території дердрарію. Тут зелений масив деревно-чагарникових насаджень із східного і південного боків оточений міськими вулицями Ольги Кобилянської та Івана Франка, а із західного та північного – щільним рядом будинків, парадна сторона яких виходить на вулиці Менделєєва та Кирила і Мефодія.

Тому сучасний ландшафт тут сугубо урбогенний. Проте неподалік, по вулиці Івана Франка збереглася група вікових дерев бука лісового – залишок лісів природнього ландшафту. А з іншого боку, на схилі гори Цитадель ще донедавна зустрічалися дерева дуба звичайного, хоча, можливо, й дещо молодші від згаданих букових.

Дендропарк має щільну міську забудову з двох сторін: із західної – житлові будинки вулиць Сметани та Сімовича, з північної – вулиці Генерала Чупринки. Натомість зі східного боку розміщений газон партерної частини приміщення Франківського райвиконкому, за якими далі розташовані житлові будинки. Південна сторона дендропарку межує із забудовою вулиць Княгині Ольги та Червоної. Неподалік зберігся 200-літній дуб звичайний, а дещо молодша особина цього ж виду на межі з дендропарком була зрубана в кінці минулого століття.

На території самого дендропарку збереглося старе дерево ясена звичайного, вік якого оцінюється в 180 років.

Ці «залишки» колишніх лісів дають можливість зробити висновки, що в районі розміщення дердрарію природній ландшафт в минулому формували букові чи дубово-букові ліси по обидва боки від потоку, який тік від Пелчинських ставків, що знаходилися біля нинішнього парку культури.

Натомість на місці дендропарку природній ландшафт колись формувався ясенево-дубовими деревостанами обабіч від річечки Вульки.

Особливості розміщення території дендрологічних об’єктів Ботанічного саду вказують на сприятливі та доволі багатоманітні умови вирощування колекційної флори, зокрема різноманітних деревно-чагарникових рослин із значної частини флористичних зон світу помірного географічного поясу.